Привчання кошеня бути вдома наодинці

Зв’язок кошеня з матір’ю
Зв'язок кошеняти з матір'ю є важливою для розвитку їх поведінки. Цей зв’язок є взаємним, оскільки кішка також формує дуже тісні емоційні стосунки зі своїми дітьми. Емоційний зв’язок, що виникає в результаті, сприяє здоровому психічному та фізичному розвитку кошеняти. Поведінковий розвиток кошеня починається в внутрішньоутробний період, в утробі матері. Приблизно на 21-й день вагітності ембріон вже здатний сприймати емоції матері (через скорочення матки або кишечника, пов’язані зі стресом), оскільки відчуття дотику вже розвинене. За періодом новонародженості йде перехідний період, соціалізація і статеве дозрівання. На кожній стадії кошеня отримує та інтегрує все, що необхідно для розвитку майбутніх моделей поведінки. Мати є для кошеня надійною опорою і вчителем життя: вона заспокоює і показує, як виконувати певні завдання. Протягом усього росту кошеня, зв’язок з його біологічною матір’ю поширюється на членів «котячої» групи, з якою живе кошеня, і на членів їх людської родини. Зв'язок між котом і Батьком-домашньої тварини слід розглядати як прихильність дитини до його людської матері. Людина є ключовим орієнтиром і опікуном для кошеня, тому між ними народжуються справжні емоційні стосунки.
Залишення кошеня наодинці, що робити?
До моменту всиновлення, кошеня проводить цілий день зі своєю мамою, братами та сестрами у знайомій обстановці. Прибуття в дім Батьків-домашнього улюбленця передбачає раптовий відрив від звичних соціальних зв’язків і входження в невідомий світ. Щоб полегшити правильний перехід у цю нову ситуацію, бажано дати кошеняті весь час, необхідний для дослідження свого будинку, не поспішаючи. Зазвичай кошенятам потрібно кілька днів, щоб звикнути до нового середовища, і кілька тижнів, щоб пізнати свою нову соціальну групу. Необхідно, щоб кошеня відчувало себе вдома в безпеці та під захистом своєї нової сімейної групи, перш ніж його залишити одного. Ось що потрібно зробити:

• Починайте з невеликих перерв, наприклад, всього 10 хвилин. Потім час розділення можна поступово збільшувати.
• Проводьте перші розлуки в той час доби, коли кошеня спокійніше, наприклад пізно вранці або рано вдень.
• Перш ніж вийти, ми повинні повідомити кошеняті, що ми йдемо, щоб він зрозумів, що щось відбувається. «Привіт, Сімба, я йду, але скоро повернусь», — це типова фраза, яку можна казати, дивлячись у кімнату, де знаходиться кошеня.
• Після нашого повернення необхідно привітати кошеня і зробити усе можливе, щоб йому було комфортно.

Допомагаємо кошеняті залишатися вдома наодинці
Ми можемо використовувати деякі допоміжні засоби, щоб підтримати кошеня під час цього нового досвіду, наприклад феромонний дифузор, фонову музику або покласти одяг «улюбленого» члена сім’ї кошеняти на котяче ліжко. Я рекомендую записати кілька відео та аудіозаписів під час етапу навчання, щоб спостерігати за маленьким кошеням. Деяке нявкання, наближення до дверей або пошук членів сім’ї в різних кімнатах можна вважати нормальною поведінкою. Проте протягом кількох хвилин кошеня має заспокоїтися й розслабитися на своєму котячому ліжку чи в іншому подібному місці. Збагатити домашню обстановку, скориставшись перевагами третього виміру, сховавши нову іграшку чи ласощі, або дозволивши доступ на балкон – ось деякі хитрощі, які дозволяють кошеняті не нудьгувати, поки його залишають наодинці.